Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!

ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ Віталій Вікторович народився 19 жовтня 1977 року в с. Плющівка Баштанського району Миколаївської області, в селянській родині.

У 1984 році Віталій пішов у перший клас Плющівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Закінчив 9 класів у 1992 році. Далі навчався на столяра у Баштанському ПТУ № 9. Мріяв бути водієм, тому закінчив і водійські курси, отримав права. Завжди був відповідальним, добрим, спокійним, надійним, хорошим товаришем.

З 1996 по 1998 рік проходив строкову військову службу у внутрішніх військах КМБ, був водієм. Повернувшись після служби в армії в рідне село, працював у колгоспі «Дружба» на різних роботах: в столярні, будівельній бригаді, на молочно-тваринницькій фермі.

Віталій захоплювався риболовлею та збиранням грибів, які сам і готував. Із задоволенням грав у футбол. Дуже любив збирати гриби, сам їх і готував. Був гарним господарем.

16 квітня 2022 року, не чекаючи повістки з військкомату, пішов добровольцем захищати рідний край від загарбників. Був рішучим і наполегливим.

«Я не буду ховатися, вони (вороги) зовсім близько, вони можуть повернутися в село (був очевидцем того, як величезна колона російської техніки зі свастикою Z і V рухалася його вулицею, чув автоматні черги ворога), а як без зброї можна захистити себе і рідних. Вірив у перемогу», − згадує мати слова сина, сказані того дня.

Загинув 3 вересня 2022 року в районі населеного пункту Новогригорівка Баштанського району Миколаївської області. Під час важкого бою, снаряд розірвався поруч з бліндажем, з якого Віталій ще із двома бійцями вів вогонь. Їх трьох закидало землею. Солдати кинулись на допомогу: відкопали, витягли з-під землі поранених бійців. Потім на руках несли під обстрілами 5 кілометрів до машини швидкої допомоги. На півдорозі Віталій перестав подавати ознаки життя. Помер, не доїхавши до лікарні.

Похований у рідному селі Плющівка.