Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!
КОСТАНЯН Армен Сімонович народився 12 квітня 1981 року в Баштанці. Навчався в Баштанській ЗОШ № 1. Друзі, однокласники згадують Армена як надійного товариша, вірного друга, ввічливого, толерантного учня, який завжди спішив на допомогу іншим, підставляв своє плече. Завжди був активним у шкільних справах, небайдужим до несправедливості.
Після закінчення Харківської юридичної академії повернувся в рідне місто, де розпочав свою трудову діяльність у державній виконавчій службі. Почавши з державного виконавця, дійшов до начальника служби.
Потім вирішив продовжити родинну справу, став приватним підприємцем. Всього себе віддавав улюбленій справі. Надійною опорою завжди була родина: батьки, дружина, двоє улюблених дітей.
24 лютого 2022 року змінило життя миролюбних українців. Є серед нас ті, хто довго не роздумує, коли треба прийняти рішення, добровільно йде туди, де найскладніше. Таким був Армен Костаннян. Він без вагань став до лав добровольчого формування територіальної громади «Баштанка-1» у складі 190 батальйону Територіальної оборони В/Ч 7356. Маючи звання «капітан», на безоплатній основі, добровільно, тиждень навіть без зброї, він взяв на себе відповідальність захищати територію громади. Блокпости, наповнені піском мішки, охорона об’єктів інфраструктури… А коли російські загарбники 1 березня під’їхали до міста, наші хлопці одностайно прийняли рішення − чинитимемо опір! Саме вони, добровольці тероборони, затримали просування ворога в глиб країни, чим змінили плани загарбників. Костанян Армен був серед них, хоча міг вести бізнес чи поїхати з сім’єю. Ні! Свій вибір зробив: боронити Баштанку!
Літньої ночі, 7 червня 2022 року, Армен з іншими добровольцями заступив на бойове чергування – охорона цивільного шпиталю. Тут знаходили перепочинок біженці із сусідніх громад, сюди приїжджали люди з дітьми, на інвалідних візочках… І раптом тишу ночі розірвали вибухи, від яких застогнала земля, здригнулись житлові будинки, заскрипіло бите скло на сотні метрів від епіцентру. Чотири вибухи підняли баштанчан з ліжок і погнали у невідоме… Через певний час поповзла страшна новина: є постраждалі, загиблі… Серед загиблих − Армен Костанян. Обірвалося молоде життя. Залишилися сиротами діти, нездійсненими плани на майбутнє…
…Проводжали в останню путь Костаняна Армена Сімоновича, нашого земляка, сусіда, друга, однокласника, брата, дядька, батька, чоловіка, сина, стоячи на колінах.
Як ГЕРОЯ, бо він і є ГЕРОЙ.
Як ВОЇНА, бо він і є ЗАХИСНИК.
Як ТИТАНА, бо він прийняв на себе зло і жорстокість ворога.
НЕ відступив, не злякався, не зрадив…
Тобі, наш Герою, безмежна і вічна шана і вдячність.