Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!
ЖОВНИЧ Василь Іванович народився 28 грудня 1980 року в с. Ріпенці Бучанського району Тернопільської області.
У 1987 році родина Жовничів переїхала в м. Баштанка. Цього року Василь пішов до 1 класу Баштанської ЗОШ № 2. Шкільні роки пролинули як одна мить. Любов до знань, а особливо до природи, вирішили майбутню долю в визначенні майбутньої професії. Закінчивши 9 класів, Василь вступив до Бучанського державного аграрного коледжу на спеціальність «Агрономія».
Після закінчення навчання був призваний до служби в Збройних Силах України. Службу проходив у м. Житомир у військовій частині, де змужнів і став справжнім чоловіком: відповідальним, виваженим, сміливим.
Повернувшись у 2002 році до Баштанки, працював здебільшого на будівництві, виконуючи всі зовнішні та внутрішні роботи. Крім цього, займався виготовленням меблів, створював ігрові куточки для діток у садочках. Любив працювати з деревом, виготовляв декоративні вироби.
У 2004 році зустрів свою другу половинку Тетяну, з якою почали спільне проживання. У 2006 році у їхню родину завітав перший лелека, який подарував синочка, якого нарекли Максимом. У 2013 році на світ з’явилася донечка Єлизавета, татове й мамине сонечко. Радість і втіха панували у родині Жовничів. Щоб узаконити свої стосунки Василь і Тетяна 18 вересня 2021 року офіційно одружились.
Щоб забезпечити родину, Василь поїхав на заробітки до Чехії. 18 лютого 2022 року повернувся до дому, оскільки вже знав, що буде війна. Після повномасштабного вторгнення російських загарбників, бойових дій у місті, Василь відправив родину до Литви, а сам пішов добровольцем до військкомата. З 16 квітня 2022 року перебував на службі у військовій частиніА7095. Товариші запам’ятали Василя як мужнього, відважного, амбітного, дуже оптимістичного, справжнього патріота своєї країни.
13 березня 2023 року головний сержант Василь Іванович Жовнич загинув внаслідок мінно-вибухової травми в Херсонській області.
16 березня баштанці провели в останню путь свого земляка-героя. Пам’ять про Василя Івановича вічно житиме в серцях людей.