Йому тепер назавжди 27…

Йому б ще жити, творити майбутнє, відбудовувати країну, в перемогу якої вірив до останнього подиху життя. Його подвиг – це героїчна історія нашої держави, наша вічна пам’ять і невимовний біль…

Сьогодні, 15 листопада, Баштанська громада у глибокій скорботі провела в останню земну путь загиблого земляка – Миколу ДАЦЮКА з с. Новоіванівка.

Дацюк Микола Віталійович народився 14 грудня 1994 року в селі Новоєгорівка. Через шість років сім’я переїхала на постійне місце проживання в село Новоіванівка, де Микола пішов до 1 класу місцевої загальноосвітньої школи. Після закінчення 9 класів хлопець здобував професію плиточника-штукатура-маляра в Баштанському професійному ліцеї. Досягнувши призовного віку, півтора роки проходив строкову службу у Вінниці. Після демобілізації повернувся в рідне село. Працював деякий час техпрацівником у сільському клубі, займався господарством, допомагав мамі, оберігав її своєю турботою та синівською любов’ю.

Поряд з цим створив сім’ю, проживаючи у фактичному шлюбі. Двоє синочків радували молодих батьків. З нетерпінням чекали на появу донечки. Микола любив грати з синами у футбол, привчав їх до чоловічої роботи. Улюбленим хобі було рибольство.

Повномасштабне вторгнення російських окупантів змінило мирне життя молодого чоловіка. Вже на другий день, 26 лютого, він добровольцем пішов на захист рідної землі. Спочатку потрапив під Сєвєродонецьк, потім у саме пекло – під Бахмут. Микола Дацюк відмінно виконував свої функціональні обов’язки та до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

26 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання біля н. п. Кримка Бахмутського р-ну Донецької області 27-річний захисник загинув, отримавши поранення не сумісні з життям. Поховали захисника разом з іншими побратимами у братській могилі у м. Дніпро.

Вже без батька на світ з’явилася красуня донечка, яку на рекли Вікторією з вірою у перемогу. Дівчинка ніколи не пізнає батьківської любові і ласки.

Понад рік рідні жили з вірою, що можливо він живий. Але їхні сподівання не виправдалися. Після проведення ДНК-експертизи сумнівів уже не було. Рідні наполягли на перепохованні свого Героя. Новоіванівська земля стала останнім земним спочинок для свого захисника, який повернувся «на щиті».

У пам’яті рідних Микола назавжди залишиться добрим, спокійним, працьовитим, люблячим сином і чоловіком та турботливим батьком.

Навіки втратила Баштанська громада ще одного свого Героя, плани та сподівання якого перекреслила проклята московська орда. Ми у вічному боргу перед захисниками, котрі віддали своє життя за Батьківщину. Дякуємо матері за виховання сина – справжнього патріота, мужнього воїна.

Світла пам’ять про Миколу Дацюка не згасне ніколи!

Честь і слава Герою-земляку!