Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!
УЖЕЙКО Анатолій Іванович народився 3 січня1963 на Заході України, все життя прожив на Півдні, загинув на Сході.
25 лютого 2022 року пішов добровольцем у місцевий військкомат. А вже 26 лютого він їхав у Миколаїв, в ряди десантно-штурмової бригади. З червня їхній десантно-штурмовий батальйон був у самому пеклі Донбасу. Спочатку захищаючи прифронтові міста: Краматорськ, Слов’янськ, потім підкріпленням біля Пісок, згодом обороняючи Лисичанськ до дня його захоплення російськими військовими, пізніше — укріплюючи позиції в Донецькій області.
Анатолій Іванович неймовірна людина з великим серцем. Найкращий чоловік, батько та дідусь. Добрий та життєрадісний, завжди прагнув усім допомогти.
16 вересня 2022 загинув у Донецькій області.
«Коли хлопці чули його позивний, запитували «чому ДІД?». Адже дідусь, у свої майже 60, завжди залишався молодим та спортивним. Побратими дивувались, коли він з амуніцією понад 20 кг біг швидше та стріляв влучніше. На правду, Анатолій Іванович у свої 59 років став татом двадцятирічним хлопцям в найгарячіших точках країни, на Сході
Щоразу, коли дідусь не виходив на зв’язок понад тиждень, плакали всією сім’єю, але вірили в краще — в ЗСУ! І кожен раз, коли він телефонував хоч на хвилину, наша розмова закінчувалась словами «Люблю вас. Готуйте домашнє вино, вже скоро будемо святкувати перемогу всією вулицею. З Богом!». Зі слів побратимів він завжди був на позитиві та з усмішкою. Його словами напередодні були: «Готується штурм. Йду мотивувати хлопців перед виходом…»
Ти пішов з життя, але знаємо, що тепер оберігатимеш нас на небі. Так сильно пишаємось тобою, герою! Ми обіцяємо, що переможемо!» - З допису онуки Христини Цюпи