Став навічно до небесного воїнства
Баштанська громада знову у жалобі. Сьогодні, 5 січня, новоєгорівці й добренці провели з військовими почестями в останню земну дорогу свого земляка – майора, командира дивізіону ЦЕЗАРЮКА Олександра Віталійовича (позивний Цезар), який героїчно загинув 1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Олександр Цезарюк народився 5 червня 1993 р. в селі Добре Баштанського району Миколаївської обл. два перші класи навчався Добренській школі. В 2002 р. родина переїхала в сусіднє село Новоєгорівка. Там в 2011 р. Саша закінчив школу і вступив до Миколаївського національного аграрного університету. З дитинства був цілеспрямованим та рішучим, щирим і добрим. Він завжди був на позитиві, компанійський і безвідмовний. У нього було дуже багато друзів. Любив правду і завжди відстоював її. Якщо вже приймав рішення, то ніколи від нього не відступав.
З підліткового віку мріяв бути десантником, знав все про військову службу і тому після другого курсу університету перевівся на заочну форму навчання. Згодом, не припиняючи захищати країну, здобув повну вищу освіту. З вересня 2013 року підписав контракт з 79 бригадою ДШВ м. Миколаїв. З березня 2014 року став на захист України. Зі своєю бригадою пройшов всі гарячі точки.
На початок повномасштабної війни, в лютому 2022 р., разом з побратимами героїчно обороняв Миколаїв, не даючи змоги ворогу його захопити. Згодом вирушив у Донецьку обл.
Створив чудову міцну родину, у якій народилися дві донечки. Був люблячим чоловіком, батьком, сином, братом. Мріяв про мирне життя з родиною.
Завжди був принциповим, чесним, правдолюбом, патріотом своєї держави. Жив Україною і вірив в Перемогу.
Пройшов шлях від простого солдата до майора. Здійснив 33 стрибки з парашутом. Завжди був вимогливий до себе і своїх підлеглих. На момент загибелі командував артилерійським дивізіоном.
Нагороджений відзнакою за участь в АТО 2016р, нагрудним знаком за оборону Донецького аеропорту, знаками Пошани 2018р. і 2020р., знаком за зразкову службу 2022р., відзнакою «Срібний хрест» 2023р. та іменною зброєю ПМ з набоями 2023р.
Героїчно загинув 1 січня 2024 р. під час виконання бойових дій на Донеччині. Похований з усіма військовими почестями в с. Добре. Без турботливого сина, брата, батька, чоловіка залишились рідні.
Побратими відгукуються про Олександра, як про відповідального, доброго, щирого, завжди готового прийти на допомогу.
«Олександр Цезарюк мій перший командир, який був для мене гідним прикладом. У цій людині були поєднанні усі найкращі риси характеру – справедливість, мужність, доброта та людяність. Він пройшов увесь шлях служби – від строковика до командира дивізіону. Він найкраще розумів кожного. Для кожного військовослужбовця була честь служити під його керівництвом. За роки моєї служби не чув жодної поганої думки на рахунок командира. Олександр справжній Воїн і я пишаюся, що стояв в одному строю з ним», – згадує військовий побратим Олександра.
Тепер Олександр – навічно в Небесному Воїнстві. Мужньому воїну назавжди 30 років… Над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг Героя-Захисника.
Пам’ятаймо ціну нашого мирного життя в тилу, цінуймо подвиг Воїнів-титанів, які на лінії зіткнення з ворогом платять найдорожчим – своїм життям. Свято шануймо подвиг тих, хто навічно тримає військову варту з небес. Герої не вмирають!