Послуга термінового розміщення дітей, вилучених з сім’ї

Надія Татарчук, виконавчий директор БО “Надія і житло для дітей”, детально пояснює позицію Мережі:

“У кожній громаді та кожному місті є діти, які з тієї чи іншої причини не можуть перебувати під опікою своїх батьків. Це може відбутися через хворобу батьків, насильство в сім’ї, недогляд або алкозалежність батьків. Вкрай важливо, щоб місцева влада як орган опіки і піклування, була спроможна реагувати на такі випадки. Ідеальний варіант, щоб громади мали вибір чи набір послуг для реагування. Послуга термінового влаштування дітей вже за назвою передбачає, що має бути місце, де дитина може бути якийсь час і де їй буде надано кваліфіковану допомогу. Українська мережа за права дитини підтримує підхід, закладений в Керівних принципах ООН щодо альтернативного догляду дітей, що говорить про пріоритет розвитку таких послуг на базі сім'ї або в сімейному середовищі.”

 

Патронат над дитиною - одна з важливих та необхідних послуг термінового і тимчасового влаштування у кожній громаді.

Лариса Стрига, Менеджер проектів МБО “Партнерство “Кожній дитині” пояснила:

“Що очікує дітей, які за якихось обставин не можуть бути зі своєю сім’єю? Що це за обставини? Звичайно, це - загроза життю і здоров'ю дитини, і тоді така дитина не може залишитись у своїй сім’ї, а має бути переміщена, а у спеціаліста повинні бути відповідні місця безпеки. У звичайному житті - це, насамперед, родичі дитини, які можуть терміново забрати дитину. Якщо говорити про сім’ї у складних життєвих обставинах, то в цьому випадку необхідно звертатись до патронату - екстреної соціальної швидкої допомоги, у випадку, коли є ризик розміщення дітей в інституцію.

Патронатна сім'я - професійно навчена сім’я, яка готова терміново прийняти дітей (терміном до 3 місяців і максимум 6 місяців) і створити для них умови, щоб вони були в безпеці, мали простір для забезпечення потреб дитини, і при цьому не займати місце біологічних батьків. Патронатна сім’я завжди зберігає цінність сім’ї та важливість рідних батьків. У період, коли патронат повністю забезпечує потреби дитини, спеціалісти Служби у справах дітей і фахівці з соціальної роботи мають час, щоб знайти правильні рішення для дитини та сім’ї. Варіанти включають подолання сім’єю складних обставин і повернення дитини в біологічну родину, пошук прийомних батьків та усиновлення.

Інше питання, а що у нас в громаді пропонується для сім’ї, яка опинилась в кризі? Чи є у нас фахівці з соціальної роботи, які надають послуги соціального супроводу сімей? Чи ми підтримуємо створення ПС і ДБСТ? І тут може з’явитись спокуса замінити сімейні форми виховання та соціальні послуги інституційним доглядом. Водночас розміщення дитини в інтернат - це пряме порушення права дитини на сім’ю. Маючи патронатних вихователів, ми можемо забезпечити це право та допомогти дитині повернутися до біологічних батьків, або влаштувати її в прийомну сім'ю чи дитячий будинок сімейного типу. Бажаючих стати патронатними сім’ями шукаюсь у всіх куточках України, а наразі вже діє 150 таких сімей, які допомогли понад 800 дітей уникнути інтернатного виховання.”

Більше про патронат дізнавайтесь у посібнику МБО “Партнерство “Кожній дитині” - “Соціальна робота з вразливими сім’ями та дітьми” за посиланням:

Частина 1 https://bit.ly/2TdKjY7, Частина 2 https://bit.ly/34jXIV0.

Коли та кому потрібна послуга термінового розміщення дітей та як попередити ризик перетворення такої послуги на інституційний догляд?

Надія Татарчук, з досвіду роботи організації:

“У роботі нашої організації є досвід створення комплексного центру соціальної підтримки дітей і сімей. Одна із послуг у такому центрі - це відділення термінового влаштування дітей. Робота фахівців такого відділення, насамперед, орієнтована на повернення дитини у рідну сім'ю. При влаштуванні дитини за нею закріплюється ключовий вихователь, який працює як з дитиною, так і з її сім'єю. Робота буде більш ефективною, якщо в рамках одного випадку спільно працюють ключовий вихователь дитини і соціальний фахівець, якій процює з сім'єю за місцем її проживання. Особливо, якщо сім'я проживає в іншому населеному пункті в межах однієї адміністративної одиниці (районі, ОТГ).

Якщо говорити про ризики, важливо, щоб персонал мав відповідну кваліфікацію і обов'язково пройшов відповідне навчання. Так само, важливо, щоб при створені послуги були затверджені чітки алгоритми роботи фахівців (порядок ведення випадку, порядок влаштування і підтримки після вибуття дитини тощо). Без підготовки персоналу, впровадження дитиноцентричних технологій роботи, моніторингу і оцінки - завжди буде ризик перетворення в інтернат.”