Віддав життя за Україну: пам’яті Дмитра Кузнєцова

Кузнєцов Дмитро Володимирович народився 14 червня 1988 року. Його дитинство та юність минули в рідному селі, де він навчався у Добренській школі. Вчителі та однокласники згадують Дмитра як вихованого, щирого, доброзичливого та світлого юнака, який завжди ставився до людей з повагою та був готовий прийти на допомогу.

Після закінчення школи Дмитро продовжив навчання у технікумі міста Миколаєва, де здобув фахову освіту. Він був працьовитою, відповідальною людиною, яка наполегливо йшла до поставленої мети та будувала своє майбутнє.

У 2019 році Дмитро створив власну сім’ю, одружившись із коханою жінкою. А вже у 2020 році родина стала ще щасливішою — народилася донечка Софія, яка була найбільшою радістю та гордістю батька. Він любив свою сім’ю, дбав про близьких і мріяв про мирне та щасливе життя для своєї дитини.

Коли на українську землю прийшла війна, Дмитро не залишився осторонь. 9 квітня 2022 року він був призваний Ужгородським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області для захисту Батьківщини. Проходив військову службу у складі військової частини А4548 морської піхоти.

Служба стала для нього справою честі та обов’язку. Побратими знали Дмитра як надійного, мужнього і зібраного воїна, який завжди був поруч у найскладніші моменти. Він не боявся відповідальності, підтримував товаришів по службі, залишався вірним військовій присязі та до останнього виконував свій обов’язок перед Україною.

Молодший сержант, командир відділення морської піхоти Дмитро Кузнєцов гідно ніс службу, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Його життя стало прикладом відваги, стійкості та безмежної любові до рідної землі.

Стало відомо, що 14 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Дмитро загинув, віддавши найдорожче — власне життя — за свободу та майбутнє України.

Важко знайти слова, які могли б загоїти біль непоправної втрати. Світла пам’ять про Дмитра назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав. Він назавжди залишиться мужнім Захисником, люблячим чоловіком, турботливим батьком і справжнім патріотом своєї держави.

Схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і всім, хто втратив дорогу людину.

Вічна пам’ять і слава Герою України!