«У нас аграрна громада, але наші поля весь час зазнають артилерійських ударів», - інтерв’ю з Олександром Береговим
Голова Баштанської громади Миколаївської області Олександр Береговий розповів, як живе і захищається Баштанщина, котра зуміла зупинити ворога у березні цього року і повернутися до мирного життя навіть під кулями і снарядами.
Автор: Дмитро Синяк
У грудні 1918 року мешканці міста Баштанка, що неподалік Миколаєва, зуміли роззброїти батальйон німецько-австрійських військ, який виступив із Новополтавки. Наступного року у Баштанці проголосили селянську республіку на чолі з повстанським комітетом. Згодом повстанці, зібравши під свої прапори понад 4 тисячі озброєних бійців (додатково близько 18 тисяч залишилося у резерві), пішли у наступ проти денікінців, просунувшись на південь більш як на 150 км. А у 1920 році чимало баштанців влилися до лав української Степової дивізії, що нею керував Кость Блакитний. Під час Другої світової війни на території Баштанського району, незважаючи на степовий ландшафт, активно діяли партизанські загони Івана Алексеєнка та Івана Калініченка. Героїчний захист Баштанки у березні цього року гармонійно вписався у цей ряд. Мабуть, щось особливе є у крові місцевих жителів. У березні цього року Баштанська громада зі зброєю в руках виступила проти регулярних російських – зупинила ворога. Про те, як це відбувалося, а також про нинішні непрості дні громади «Децентралізація» поговорила з її головою – Олександром Береговим.
Як живе громада, що тепер фактично знаходиться на передовій?