Його серце билося за Україну

СТАФАНОВСЬКИЙ Валентин Валерійович народився 22 серпня 1999 року в селі Плющівка у працьовитій родині колгоспників. З дитинства ріс доброзичливим і відкритим хлопцем, допомагав батькам по господарству, любив природу і рідне село.

У 2006 році Валентин вступив до першого класу Плющівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів. Учителі згадують його як спокійного, врівноваженого та уважного учня, який завжди вмів вислухати і поважав старших. У класі Валентин швидко завоював приязнь однолітків: він був товариським, добрим, ніколи не відмовляв у допомозі.

Особливо він любив спорт: часто грав у футбол, охоче брав участь у рухливих іграх. Шкільні роки стали для нього часом формування характеру – спокійного, сильного і водночас чуйного.

У 2015 році Валентин успішно закінчив 9 класів та вступив до ДНЗ «Баштанський професійний ліцей», обравши спеціальність тракториста. Він охоче опановував професію, прагнув бути корисним і мати справу, яка приносить результат. Після завершення навчання працював у будівельній бригаді, їздив на заробітки в різні міста України.

У жовтні 2024 року Валентин був призваний до лав Збройних Сил України. Певний час Валентин вважався безвісти зниклим. Однак 19 січня 2025 року була офіційно встановлена його загибель. Ця звістка стала тяжким ударом для рідних, друзів, односельців та всіх, хто його знав і цінував.

Валентин Стафановський назавжди залишиться у пам’яті як добра, щира, працьовита людина, вірний син своєї родини й України. Його життя, обірване війною, є болючим нагадуванням про ціну свободи та мужність українських захисників.