Мрії Баштанської ОТГ. Як працює Інвестиційний центр об’єднаної громади

– Я не люблю бюджетів проїдання. Гроші мають стимулювати розвиток.

Голова Баштанської ОТГ Миколаївської області Іван Рубський дивиться у вікно на триповерховий паралелепіпед районної державної адміністрації, господарем якої він був протягом шести років. Іван Васильович – знакова фігура для Баштанського району. Після роботи в РДА він став мером Баштанки, з легкістю і без жодної агітації обійшовши на виборах усіх конкурентів. Ще за рік він так само впевнено виграв вибори голови об’єднаної громади. Децентралізація суттєво збільшила його можливості.

“…вимагаю від старост і від начальників управлінь займатися інвестиціями. Інакше діла не буде”

– Коли я був головою РДА, то варився у власному соку, – розповідає Іван Рубський. – Приїдеш раз на місяць до обласної адміністрації, получиш прочухана та задачі, на які немає ресурсу, – і все. Працюй, як собі знаєш. А зараз зовсім не те. Тепер працювати мені дуже цікаво. Можливості є, хоча й відповідальність зросла у рази. Раніше весь твій бюджет – це те, що ти випросив в області. А тепер ти можеш навіть подвоїти його, залучивши гранти та інвестиції… Наприклад, цьогорічний бюджет нашої громади – 178 млн грн. До цієї суми ми отримали ще близько 50 млн грн інвестицій та грантів, і без них нам було би важче. Тому я вимагаю від старост і від начальників управлінь займатися інвестиціями. Інакше діла не буде.

Ще на посаді голови райдержадміністрації Іван Рубський, усвідомивши важливість залучення зовнішніх коштів, заснував Інвестиційний центр розвитку. Коли пан Іван став міським головою Баштанки, цей Центр з’явися у Баштанській міській раді. А тепер він – у складі ОТГ. Причому цікаво, що Інвестиційний центр став першим підрозділом новоствореної громади.

– Навіть дитина розуміє, що без бізнесу у села чи міста перспектив немає, – каже Іван Рубський, ведучи мене сходами на перший поверх, де у великому кабінеті, в оточенні візуалізацій майбутніх грандіозних проектів громади: басейну, спорткомплексу та двоповерхового ЦНАПу – працюють четверо осіб. Це і є Інвестиційний центр розвитку Баштанської ОТГ, її майбутнє та її мрії.

Очолює підрозділ миловидна молода жінка – Наталія Шафорост, у минулому – журналіст Броварської районної газети, яка нещодавно повернулася на рідну

Баштанщину.

– Мені трохи бракує специфічних знань, і тому я нещодавно вступила до Школи місцевого самоврядування Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, – відразу ж зізнається пані Наталія. – Один з напрямків школи – написання проектів, саме те, що мені треба. От проект з побудови у нас з нуля приміщення ЦНАПу я сама написала і дуже пишаюся ним. Я мала достатньо часу, відтак дуже ґрунтовно опрацювала цей проект. А перед цим я їздила на стажування до Рівненській області і дуже надихнулася. Згодом намагалася використати усі знання, які отримала на стажуванні, у проекті ЦНАПу.

Пані Наталія вказує на візуалізацію, ЦНАП на який подібний до будинку посольства.

– Поки нам не вдалося отримати на нього гроші, але ми не втрачаємо надії, – веде далі пані Наталія. – Ми подавали цей проект тільки на ДФРР, а цього року з Миколаївської області взяли тільки три проекти. Також ми хотіли поборотися за кошти проекту U-LEAD, але згодом дізналися, що він не фінансує нове будівництво. А у нашому місті немає вільного приміщення. Коли Іван Васильович ще був головою РДА, він навіть ініціював придбання вільних приміщень для різноманітних районних установ: податкової, суду, фонду соціального страхування… Районна влада, щоправда, має тепер чимало вільних кімнат, але нам вона їх не дає. Та й свій ЦНАП вона вже відкрила, щоправда, як на мене, він не відповідає сучасним вимогам…

Головним активом Інвестиційного центру Баштанської ОТГ є технопарк, який після остаточного узгодження генерального плану Баштанки Держбудекспертизою має увійти до складу міста. Його площа – 148 га, і до нього підведено усі необхідні комунікації.

– Головним платником податків у нашій громаді є Баштанський сирзавод, відтак ми дуже зацікавлені у появі ще одного не менш потужного підприємства, – розповідає Наталія Шафорост. – Зараз наші зусилля сконцентровані на пошуку переробників овочів та фруктів, яких Баштанська ОТГ має достоту. У нас сільськогосподарський регіон, і ми хотіли б, щоб, наприклад, олію, макаронні вироби, соки тощо виготовляли на місці. Не виключена і можливість будівництва на території технопарку великого логістичного комплексу. Однак зараз все залежить від Держбудекспертизи. Доки вона не погодить новий генплан, серйозні перемовини з інвесторами проводити зарано.

Наступний напрямок роботи Центру – зелена енергетика. Завдяки зусиллям підлеглих Наталії Шафорост, Баштанська громада потрапила до Національного плану з енергозбереження, до якого входять 35 ОТГ. Для цього було зроблено ґрунтовний енергоаудит цілої громади. Також кілька ділянок загальною площею близько 100 га, наближених до ліній високовольтних передач, пропонується підприємцям під сонячні та вітрові електростанції. Іван Рубський каже, що на посаді голови РДА ретельно оберігав їх від Держгеокадстру, не даючи роздерибанити. Однак зараз Держгеокадастр не передав громаді ці ділянки, фактично блокуючи цим прихід інвесторів. Цікаво, що сонячні батареї планують також встановлювати у більшості адміністративних будівель Баштанської ОТГ: у школах, садочках, старостатах. Спекотне південне сонце може економити громаді до 100 тис. грн на рік на одну установу.

Третій напрямок – пошук інвестицій для побудови невеличких комунальних заводів: сміттєсортувального, сміттєспалювального, асфальтового та плиткового. Четвертий – пошук грантів.

“За допомогою донорів ми реалізуємо багато проектів…”

– Ми вже активно співпрацюємо з проектом DOBRE Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), з Програмою U-LEAD, з Програмою розвитку ООН, з проектом «Кусаноне» Посольства Японії в Україні, з Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання», – розповідає Наталія Шафорост. – За допомогою донорів ми реалізуємо багато так званих м’яких проектів: щодо аналізу документів, підвищення кваліфікації персоналу, аналізу громадської думки тощо. Моніторинг бюджету, наприклад, для нас профінансував Фонд «Відродження». А Польсько-американський фонд Свободи допоміг розробити стратегічний план розвитку нашої громади.

– Власне, Стратегією розвитку Баштанської міської об’єднаної територіальної громади на 2018-2025 роки встановлено три цілі, – вставляє Іван Рубський. – Насамперед, це побудова інфраструктури, комфортної для проживання та безпечної для життя людини. Друга ціль – підвищення якості життя мешканців, і третя – зміцнення економічних можливостей громади. Власне, задля досягнення цієї третьої цілі і працює Інвестиційний центр. Ми для нього грошей не шкодуємо: ні на добру зарплату, ні на відрядження, ні на інші видатки. Чи не так?

Іван Рубський усміхається до пані Наталії, вона киває.

– Тільки проект DOBRE цього року виділив нам 585 тис. грн на закупівлю системи електронного голосування та ремонт зали засідань, 125 тис. грн на проведення байкерського фестивалю «Чупакабра», – звітує Наталія Шафорост. – Також планується виділення 2,9 млн грн на облаштування ярмарково-фестивальної площі та 3 млн грн на покращення якості води – насамперед для сіл…

Перелік довгий… Загалом виходить близько 50 млн грн, якщо враховувати кошти Державного фонду регіонального розвитку, інфраструктурної субвенції та кошти різноманітних обласних програм.

“…деякі підприємці вкрай негативно налаштовані до будь-якої влади”

– А як ви стимулюєте розвиток малого бізнесу? – питаю. – Чи не даєте йому, приміром, кредити?

Іван Рубський кілька секунд мовчить, підбираючи потрібні слова.

– Через спеціальну програму ми виділяли невеликі кошти на погашення кредитних відсотків, але підприємці чомусь жодного разу не скористалися ними, – нарешті каже він. – В силу Бог знає яких обставин деякі підприємці вкрай негативно налаштовані до будь-якої влади. Як влада, то погана. І що ти їм не роби, вони цю думку не змінюють. Так було і при Ющенку, і при Януковичі, так є і зараз. Заходи громади вони не відвідують, у житті громади участі не беруть. Не всі платять податки, а без податків який розвиток? Свого часу я був одним з ініціаторів будівництва у Баштанці чотирьох ринків, які вирішили зводити задля пожвавлення економічного розвитку району. Це дало можливість протриматися у кризові роки. І багато підприємців доробилися до чималих статків, відкривши сучасні магазини, які прикрасили місто.

“…за сімдесят років радянської влади всі звикли до того, що або держава має щось дати, або треба щось вкрасти”

– А у селах… – несміливо вставляє пані Наталія.

– А у селах найбільша проблема у тому, що люди відвикли від підприємництва, – підхоплює тему Іван Рубський. – Як би ми не лукавили, селам дуже важко нарощувати бізнес. Селяни здають паї в оренду, отримують 5-6 тис. грн на рік, і нічого не роблять. Та посади ти малину! Та побудуй 1 га теплиці! І все село працюватиме там. Чому українці їздять до Польщі збирати ягоди? Чому не вирощують їх самі? Я-он, хоч роботи маю з ранку до ночі, і то виноградник розбив та сад насадив. Але ні, за сімдесят років радянської влади всі звикли до того, що або держава має щось дати, або треба щось вкрасти. Я кажу про це у кожному селі.

– Потрібні програми з розвиту сільського господарства та підприємництва у селах, – додає Наталія Шафорост. – І наш Інвестиційний центр якраз і розробляє їх…

– Ми нещодавно День підприємця почали проводити, даємо грамоти бізнесменам, які допомагають громаді, – вертається Іван Рубський до наболілого. – Стараємося налагодити діалог. Дехто з підприємців, побачивши, що контролю з боку податкової немає, пішов у тінь. Я хочу домовитися з бізнесом, щоб потрохи поверталися до сплати податків, а ми за це відновлюватимемо потрібну для підприємців інфраструктуру, у тому числі дороги. Так працюватимемо із взаємною вигодою.

                                                                                            Автор: Дмитро Синяк