Людина праці й честі: пам’яті Володимира Васильовича

Баштанська міська рада з глибоким сумом сповіщає про смерть громадського діяча, ветерана праці, заступника голови районної та міської ради ветеранів, активіста ветеранського руху, колишнього голови колгоспу ім. Комінтерну, голови профспілкового комітету

ШЕМБЕРКА Володимира Васильовича

Володимир Васильович народився 24 січня 1939 року у с. Застугна у Васильківському районі Київської області.

Після закінчення у 1964 році сільськогосподарської академії його було направлено на роботу до Баштанського району. Свій трудовий шлях він розпочав у колгоспі «Білорусь» на посаді інженера-механіка, де з перших днів проявив себе як фахівець, відданий справі розвитку аграрної галузі та служінню людям.

Саме в цей період він зустрів своє особисте щастя. Одружився з Аллою Романівною, з якою разом пройшов важливі життєві етапи, зберігаючи тепло родинного вогнища та взаємну підтримку. У подружжя було двоє доньок, які стали для них найбільшою радістю, гордістю та натхненням у житті.

У 1971 році очолив колгосп ім. Комінтерну. Завдяки наполегливій праці, професіоналізму та відповідальному ставленню до справи господарство досягло вагомих результатів. Уже в 1973 році Володимир Васильович був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а також відзначений медаллю «Ветеран праці».

У ті роки Баштанка впевнено змінювала своє обличчя. Місто розбудовувалося: з’являлися нові багатоповерхові будинки, які ставали символом оновлення та впевненого руху вперед.

Як керівник, Володимир Васильович доклав чимало зусиль до розбудови міської інфраструктури. Саме за його участі активно формувалися нові житлові квартали на вулицях Гагаріна та Берегового, де будувались будинки для колгоспників. Вони швидко наповнювалися життям, дитячим сміхом і щоденними турботами.

Важливе місце в його діяльності посідала турбота про людей праці. Значну увагу він приділяв розвитку соціальної сфери, оздоровленню колгоспників, створенню належних умов для життя, праці та відпочинку. Усе це формувало не лише інфраструктуру, а й особливу атмосферу взаємної підтримки та людяності.

На посаді голови колгоспу працював до січня 1987 року, після чого очолив профспілковий комітет, який очолював до закриття колгоспу. Протягом багатьох років він залишався активним громадським діячем, людиною слова і честі, яка щиро вболівала за долю рідного краю та його мешканців. Його поважали колеги, ветерани, жителі громади — за мудрість, людяність, відповідальність і вміння підтримати у складну хвилину.

Життєвий шлях Володимира Васильовича став прикладом самовідданої праці, щирого служіння людям та безмежної любові до рідної землі. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях тих, хто знав, працював поруч і мав честь називати його своїм другом та наставником.

Міський голова Олександр Береговий, депутатський корпус, виконавчий комітет та апарат Баштанської міської ради висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і всім, хто поділяє біль непоправної втрати.

Світла пам’ять про Володимира Васильовича назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, колег та всіх, хто його знав. Андреєва Л.В., Борисов В.П., Бондур В. П., Герасимлюк М.В., Жигалкін П.І., Зайко В. М., Зюзько Г.С., Коломієць І. Ф., Кравчук Т. М., Курило В. Ф., Матвієнко В. П., Онищук В. І., Пугачов А.К., Родзін Б.Ф., Сердюк А.В., Школяр В. Т., Ященко В.В.